Плетиво

До альтанки потрібно щось додати щоб трохи її закрити від вітру та очей.

З сухих горіхових палок що вже були зробив тинок, нарвав кропиви та лисячого хвоста і зробив циновки, мати, чи як воно ше  там називається.

Дрова

Зима не за горами. Потрохи заготовляю дрова. Добре б для цього якусь пилу мати, а так дуже важко. Колоти то ше пів біди а от розпилювати на підйомні куски дуже важко.

Дрова беру на місці з обрізаних дерев. Сусіди теж запрошують їхні обрубки використати.

Колоті дрова заношу до хати і складаю на п’єцу. Все-таки від нього хата найшвидше і найбільше нагрівається. А враховуючи що лякають подорожчанням електрики то думаю шо вигідно буде і купувати їх.

Гарні сонячні дні... Добре б ремонт доробити... Фігню грошей на осб потрібно, а їх ніяк нема... доробив чорнову підлогу так щоб можна було більш-менш комфортно з нею жити і чекаю на фінанси.

Те саме з утепленням. Поки що роблю загату з поліетиленової плівки і листя, а як будуть гроші куплю пінопласт.

Зібрав стіл. Бо зауважив що сидячи за столом легше шось робити по господарству ніж сидячи на підлозі - легше встати :)

Сусіди за рік вибудували величезний (порівняно з іншими будівлями) будинок. З весни знесли старий і вибудували свою фортецю. Навіть встигли накрити крівлею. Серйозні чуваки...

Ізя

Минулого місяця біля дверей магазину знайшов котеня. Запухше, замерзле, голодне. Постійно мявкало. А який був запах з писка... На вулиці зранку був заморозок, напевно в малого була важка ніч.

Взяв його до себе в магазин, дав їсти. Проспало весь день періодично вилазячи понявкати і поїсти. Деякі покупці посміхалися і гладили мале, а деякі сердито косилися. Вирішив взяти його до себе, оскільки якраз з’явились миші. Назвав його ніжно - Ізя (скорочено від езотерик), бо знайшов його під дверима езотеричного центру.

Котик виявився культурним. Я йому наготував пластиковий бокс з піском, але йому було комфортніше у відрі з піском. - Ну нічого - нехай буде так, - подумав я, і відро лишилося в хаті.

З досвіду тепер бачу правильність котячого закону: не буває замкнених дверей - буває надто тихе "няв". Цей закон стосується до всього. В мене дуже рідко вистачає терпіння слухати його   вперте нявчання. Хоча я й вважаю себе терпеливим. В нього просто якісь нотки в голосі торкають. Це і прохання і плач. Буває просто сум, буває радість. Чомусь котів мені легше розуміти ніж собак. Хоча й з ними можна спілкуватись...

Дуже радий що з собакою вони не сваряться. Принаймні котеня терпить, а дора свої почуття проявляє ніжніше (два попередні коти її не витерпіли і пішли гайту).

Виводжу його гуляти кожного дня. Воно сидить десь гріється на осінньому сонці, видивляється мишей, а потім лізе десь в кущі що я його не знайду. Після того як я хвилин 10 бігаю і кличу його, воно вирішує що вже можна вилізти і озивається тихим "мяв".

Альтанка

Вирішив з наявних матеріалів зробити альтанку.

Вкопав 3 стовпи, плюс ще 3 стовпи стояли зв'язані до купи на манер вігваму - їх теж використав.

З дошок (лишилися після зняття старої підлоги) збив поміст (?) і поклав на шпали які викинув з хати.

До стовпів дротом прикрутив поперечки, а на них розстелив целофанова плівку.

З боків пристроїв щити з переплетених гілок ліщини (тин) і з кропиви та лисячого хвоста.

Вийшло непогано.