понеділок, 14 березня 2011 р.

Весняний настрій


Дивишся у вікно і відчуваєш спокій і вмиротворення. А ще енергію. Все росте, пробуджується... Навколо всюди зелень... І життєдайна волога (чи болото :) )

Ворота вже відкопав і вони знову відкриваються, бо після того як лід зійшов, піднялася земля.

Бігав сьогодні з мискою по городу, збирав "овочі" на обід - кропиву, зірочник, снить, яснотку...

А ще птахи прилетіли і виспівують пісень...



Ще про урожай 2011

До речі ще про урожай 2011. Вже кульбабу знайшов. І снить.

Вже точно весна...

Вже точно весна, бо вчора прийшовши додому побачив на підлозі маленького слизнячка...

субота, 12 березня 2011 р.

Зірочник

Сьогодні вже віджив зірочник (мокрець) від морозів - збирав урожай. Як салат... Ням-ням. :)





пʼятниця, 11 березня 2011 р.

Їжачки

Літом сусід мені якось сказав що біля нас їжаки живуть. "- Класно", кажу, "- будуть мишей ловити..." Я навіть і не думав що швидко так близько з ними познайомлюсь...

Одного ранку, коли я був на вулиці, мене закликав сусід, каже: "-Їжаки тут, йди подивись". Дивлюсь - там малесеньке-малесеньке тільце ледве рухається, ще сліпе. Поряд ще одне лежить не рухається. Поблизу найшли їхнє гніздо в заваленій землею старій поржавілій залізній бочці і ще трьох їжачків. Вього пятеро, двоє мертві. Літали мухи і на лапках було багато їх яєць. Мабуть їх мама, котру чи налякали чи машина переїхала не повернулася і вони в пошуках їжі і тепла полізли на вулицю, хоча ще надто маліі вже знесилені. Ми їх вичистили та вигодували. Вони ще не вміли навіть самостійно їсти. Молоко (сухе, розбавлене водою, бо звичайне їм не можна - надто жирне) вони не пили, але коли я макнув у нього палець і запхнув їм до рота - почали його обсмоктувати. Купили шприца і ним без голки годували.

Жили в картонному ящику, біля слабкої батареї, бо потребують тепла. Потрохи вони підросли і почали вже постійно прогризати стінки ящика - тоді й випустили.

А ось те що від них лишилося мені на згадку (крім какашок :) )



От такі в них величезні лаписька, але тим не менше це не заважає їм скручуватися в клубок і ховати їх у середину...




Весна і харчування

От і весна... Радість яка... Сніг топиться потрохи, дні довшають, знову тягнуться до сонця рослинки (як і всю зиму під час теплих днів, але тепер вже з надією на благополучне життя :) )
Знайшовши вільні від снігу ділянки землі, ви можете зупинитися і пошукати свіжі весняні вітаміни. В мене вже росте кропива, яснотка, суниця... Був ше зірочник, але останні морози його вбили - чекаю поки відросте (а росте він досить швидко).

Поки що їв лише кропиву. Мало її, зате молоденька і солодка. Просто зриваю пучки зелені, мну між пальцями і їм. На зупу то вже треба трохи полазити, але воно того вартує. Все одно краще ніж купувати щось зелене на хімічному заводі, який називається супермаркетом...

А можна ше тушити і робити котлетки... Тушити це просто, а котлетки - вариться каша, наприклад пшенична, додається рублена кропива, попередньо залита окропом на 2-3 хв, вимішується з олією та сіллю, та викладається на пательню. Все просто.

Ось вона
Щойно з під снігу.







А це яснотка. Теж їстівна.

Ну а це відома усім суниця. Чай наприклад вітамінний робити можна.

А ще в лісі є малина. Листя ще нема, зато з стебел виходить смачний чай. Як з рожі на смак. І дає колір. Головне не сплутати стебла з мертвими. В мертвих вже нічого нема. А в цих під корою зелені вітаміни сидять :)

субота, 5 березня 2011 р.

Перевірка часом

Тепер, після того як пройшло майже два роки в цьому будиночку, підводжу підсумки.

Жити тут мені сподобалось. Були свої плюси і свої мінуси, звичайно. Все в принципі чудово, нема таких проблем, яких не можна б було вирішити чи витерпіти (наприклад шум залізної дороги, яка далеко, але яку всетаки чути вночі)... Або краще я все випишу.

Шум залізної дороги вночі, вокзалу (3,5км!) (вночі просто дуже тихо і тому далеко чути)
Болото весною і осінню
Слабий рельєф
Надто закритий простір, захаращений кущами та деревами
Сусіди-дачники влітку
Ворота іноді примерзають намертво взимку
З подвір'я вкрали мій металобрухт (подвір'я не обгороджене, виявив, коли шукав ломика щоб відкрити примерзлі намертво ворота)
Туалет на вулиці
Мишки та слизняки
З самого початку турбувало питання безпеки, було страшно. Потім звик. Пару днів тому почав бавитись в одну забавку з страшними мотивами, знов почав переживати :)Принаймні незручно. Коли біля тебе живуть люди, навіть якщо не так вже й багато - все-таки спокійніше.


Можна експериментувати як заманеться
Вирощувати свої овочі та фрукти
Чисте повітря
Мало людей
Відчуваєш природу
пташки співають
Тиша
Зелень
Спокій
Місце для машини
Можна полити дровами
Можна жити незалежно від цивілізації
На стриху можна сушити трави, зберігати багато речей
Собаці є де бігати
Можна сидіти на вулиці, загаряти на травичці, обливатись і ходити босим.

В принципі на вулицю взимку я майже не потикався. Літом теж в основному вдома сидів. Але часто багато часу і на вулиці проводив. Суперово зранку на сонечку грітися, чи лопатою махати. А які вночі зорі... Давно я на них не дивився... Лише тепер, коли туалет на вулиці - постійно ними милуюсь... :)

І ніби на околиці живу і ліс близько а до лісу ходжу лише по одному маршруту - не цікаво. Все одно більше подобається кудись заїхати і там гуляти. І побігати нема де. Всюди собаки... В місті і то краще - там просторіше трохи - дачі надто тиснуть.

Підсумок. Експеримент пройшов вдало. Жити на природі я можу. Але будинок краще мати або подалі від міста, або щоб навколо жили люди (нормальні, без сміття, бруду ітд, однодумці одним словом.) На селі трохи буде по іншому - магазин далі і до міста далеко. Але я ще не готовий. Як варіант - жити в місті і виїздити на село на якийсь час (смішно, але всі так і роблять:) )