Колись люди жили гірше(?) але були здорові і сильні а зараз рівень життя набагато кращий та хворіють більше.

Колись люди жили гірше(?) але були здорові і сильні а зараз рівень життя набагато кращий та хворіють більше.

Ні блага цивілізації ні сучасна медицина ні науковий прогрес не є критеріями здоровя людини. Спілкування з природою, перебування в природньому для людини середовищі існування робить людину сильною і здоровою. Здорова природна проста їжа. Життя без хімії. Без шуму та пилу. Чиста вода та повітря - ось що потрібно людині а не телевізори та багатоповерхові квартири...

Чистота

Нас з дитинства привчали до чистоти. Лікарі вбили нам голову казочки про страшних зубатих вірусів, мікробів і бактерій. І тепер ми пожинаємо плоди цього.

Вже давно в пресі час від часу пролітають статті про шкоду від миючих засобів, та результати різних досліджень. Тому не буду розказувати а просто наголошу: не так страшні мікроби як та хімія, котра залишається на тарілках. Колись у моїй сімї мили посуд содою і гарячою водою і нормально жили і не хворіли а ще раніше взагалі мили ЛИШЕ гарячою водою! І все було добре. Тому задумайтесь! Навіщо платити більше? І грошей і свого здоровя...

ПС. Навіяно результатами дослідження згідно якого виявилось що більше хворіють ті люди у сімях котрих з дитинства був культ чистоти...

Наміри

Часто я почуваю себе оттакою рибкою у акваріумі - заточеним у неволі і змушеним лише мріяти про волю... Хотів би бути зараз там, але змушений чи працювати чи просто немає можливості через дурні умовності чи тримає щось в середині - як от вийти зустріти сонце зранку... Кличуть гори, мандри... Дика природа без натяку на людей...

Нас часто зупиняють страхи - малі, нікчемні... Хотілось би погуляти під дожчем - але ж промокну... Став би зранку і вийшов на вулицю помилуватись - але ж я не висплюсь, а в ліжку так добре - страх втраченого задоволення...

Скільки всього є що ми відкладаємо на потім не наважуючись це зробити зараз, чогось очікуючи, боячись... Боїмося втілювати нові ідеї, боїмося відчути щось нове, щось змінити у житті... Завтра... З понеділка... На наступний місяць... Колись... Все далі і далі і наші сталеві наміри породжені нашою непохитною волею перетворюються у рожеві мрії а потім і зовсім зникають...

Не дай їм померти!!!