Плетиво

До альтанки потрібно щось додати щоб трохи її закрити від вітру та очей.

З сухих горіхових палок що вже були зробив тинок, нарвав кропиви та лисячого хвоста і зробив циновки, мати, чи як воно ше  там називається.

Дрова

Зима не за горами. Потрохи заготовляю дрова. Добре б для цього якусь пилу мати, а так дуже важко. Колоти то ше пів біди а от розпилювати на підйомні куски дуже важко.

Дрова беру на місці з обрізаних дерев. Сусіди теж запрошують їхні обрубки використати.

Колоті дрова заношу до хати і складаю на п’єцу. Все-таки від нього хата найшвидше і найбільше нагрівається. А враховуючи що лякають подорожчанням електрики то думаю шо вигідно буде і купувати їх.

Гарні сонячні дні... Добре б ремонт доробити... Фігню грошей на осб потрібно, а їх ніяк нема... доробив чорнову підлогу так щоб можна було більш-менш комфортно з нею жити і чекаю на фінанси.

Те саме з утепленням. Поки що роблю загату з поліетиленової плівки і листя, а як будуть гроші куплю пінопласт.

Зібрав стіл. Бо зауважив що сидячи за столом легше шось робити по господарству ніж сидячи на підлозі - легше встати :)

Сусіди за рік вибудували величезний (порівняно з іншими будівлями) будинок. З весни знесли старий і вибудували свою фортецю. Навіть встигли накрити крівлею. Серйозні чуваки...

Ізя

Минулого місяця біля дверей магазину знайшов котеня. Запухше, замерзле, голодне. Постійно мявкало. А який був запах з писка... На вулиці зранку був заморозок, напевно в малого була важка ніч.

Взяв його до себе в магазин, дав їсти. Проспало весь день періодично вилазячи понявкати і поїсти. Деякі покупці посміхалися і гладили мале, а деякі сердито косилися. Вирішив взяти його до себе, оскільки якраз з’явились миші. Назвав його ніжно - Ізя (скорочено від езотерик), бо знайшов його під дверима езотеричного центру.

Котик виявився культурним. Я йому наготував пластиковий бокс з піском, але йому було комфортніше у відрі з піском. - Ну нічого - нехай буде так, - подумав я, і відро лишилося в хаті.

З досвіду тепер бачу правильність котячого закону: не буває замкнених дверей - буває надто тихе "няв". Цей закон стосується до всього. В мене дуже рідко вистачає терпіння слухати його   вперте нявчання. Хоча я й вважаю себе терпеливим. В нього просто якісь нотки в голосі торкають. Це і прохання і плач. Буває просто сум, буває радість. Чомусь котів мені легше розуміти ніж собак. Хоча й з ними можна спілкуватись...

Дуже радий що з собакою вони не сваряться. Принаймні котеня терпить, а дора свої почуття проявляє ніжніше (два попередні коти її не витерпіли і пішли гайту).

Виводжу його гуляти кожного дня. Воно сидить десь гріється на осінньому сонці, видивляється мишей, а потім лізе десь в кущі що я його не знайду. Після того як я хвилин 10 бігаю і кличу його, воно вирішує що вже можна вилізти і озивається тихим "мяв".

Альтанка

Вирішив з наявних матеріалів зробити альтанку.

Вкопав 3 стовпи, плюс ще 3 стовпи стояли зв'язані до купи на манер вігваму - їх теж використав.

З дошок (лишилися після зняття старої підлоги) збив поміст (?) і поклав на шпали які викинув з хати.

До стовпів дротом прикрутив поперечки, а на них розстелив целофанова плівку.

З боків пристроїв щити з переплетених гілок ліщини (тин) і з кропиви та лисячого хвоста.

Вийшло непогано.

Купа справ і нічого не встигається як завжди

Осінь. Теплу сонячну погоду як завжди прогавив, тепер дощ і буду шось робити...
Було купа роботи по бизнесу, що аж мертвий був, тепер лише оговтався, правда часу нема зовсім.

Підлогу треба робити і утеплення.

То так підлога прогнила! Видно не було бо під килимом.

А під підлогою шпали! Ледве їх повиносив - тяжкі колєра!

Лишився грунт, який теж потрібно виносити.

Трохи повиносив - думаю стачить.

Підлога

В кімнаті прогнила підлога. Я її не міняв як в’їхав. Зняв підлогу - під нею шпали. Смердять страшно, аж голова болить. 7 штук. Ледве повитягував. Важкі холєра... Вентиляційних отворів теж нема. Проміжків між шпалами майже не було. Не дивно що підлога почала гнити. Все повикидав. Знімаю грунт (був звичайний гриунт з органікаою - корінням і тд) бо його не має бути, потім посиплю пісочком. Марудна робота - накидав в відерка - виносиш - накидав - виносиш - накидав - виносиш - відпочиваєш. І знову.
Треба буде ще просверлити дзюрки в фундаменті і фундамент під камін зробити. Хочу щоб камін брав повітря ззовні. З-під підлоги, щоб не охолоджувалася кімната. Підлогу треба трохи утеплити і буде люкс.

Вигрібна яма

Питання каналізації вроді вирішив. Зустрів людину яка живе на дачі і має великий будинок. В нього вигрібна яма 12 куб м.

Ще про що думаю.

Мансарда
Гараж
Відвід від умивальника
Камін.
Утеплення будинку.
Двері наново полакувати
Дорожки та клумби розбити.
Огорожу +живопліт з грабу
Бак та насос
Каналізація
Ванна та туалет.

Роботи багато...

Різне

Між кухньою і кімнатою хочу зробити арку. Думаю з чого робити - дсп+двп чи гіпсокартон+метал. Напевно буду робити з того шо буде дешевше. :)

Хочу зробити водовідвід від хати і септик чи бак. Де встановити? Чи буде забруднення питтєвої води і рослин миючими засобами? Труби утеплювати треба і закопувати нижче глибини промерзання... Продаються бактерії які вливаються щомісяця в септик і розчиняють все і запах пропадає. 50 грн в місяць. Машина що викачує цікаво скільки коштує?

Септик можна укріпити колами від машин.

Підлогу треба міняти. Та що була до мене вже прогнила. Маю покласти нові дошки на них плівку на неї дсп а зверху хочу лінолеум. Дошки певно оброблю ше чимось шоб гриби і вода не їли.

Дрова.

Попиляв майже все шо валялось на ділянці. Тепер треба поскладати щоб не мокло.

По ходу відремонтував дах на кладовці, повикидав все з неї, зауважив що там підлога вимощена плитами, повитягував їх на облагородження саду дорожками.

Тепер треба носити.

літо і зима

Зимою було багато вільного часу, а тепер нічого не встигаю... Насушити треба яблук на зиму, варення б зробити, поки тепло ше ремонти доробити... Літо але починаю переживати за зиму. З електрикою як завжди проблеми, треба і про дрова думати і про піч. Утеплити стіни шоб так не треба було палити як минулі роки.

Також багато всього цікавого бачив, але якось фотки лінь закидувати і писати. Страшно лінивий якийсь, чи то просто втома...

Навколо спів цвіркунів... Гупають наділ ябка вночі... Рамантіка.

Експерименти закінчились, почалася практика.

Яблука падають

Яблука щодня падають і падають. Їсти вже не можу, варення робити не хочу. Вирішив сушити. Оскільки минулого року не вийшло висушити, яблука зацвіли - купив електричну сушку. Сушити дуже легко і приємно. Ніякої пилюки на яблуках, мух і цвілі.

Ше бачив електричну соковитискачку типу м'ясорубки - це б теж здалось мені.  Знайшов стару ручну. Спробував. Класно. Папирівку в пюре тисне а от тверді яблука дають нормальний сік. А з мякоті можна ще й шось робити. Звичайні соковитискачки мені до такої кількості яблук брати страшно - там такі дрібненькі зубчики - пару кг і напевно затупиться. Ще пробував ручним пресом (таким як часникодавка, тільки чуть більшим) - важко, то певно тільки для ягід.

Тепер зимою хоч трохи сушки надіюсь буду мати, як не зіпсується.                                                                                                                                                                                                    

Квіти

Дуже хочу щоб по всій моїй території саду росли квіти, були прокладені доріжки і місця відпочинку. Почав чистити квітники. Раніше ше мабуть не звик до саду, але тепер в уяві вже трішки шось вимальовується і можу цим оперувати.

Квіти хочу садити клумбами, щоб постійно щось цвіло у будь-яку пору року. Огородити потрібно буде якимись галузочками щоб виглядало пристойно і собака не псула. На клумби і грядки переселю.

Паркан

Вирішив нарешті зайнятися парканом. Зупинився на живоплоті з граба. Виявилося навколо хати батьків садили такий, мама бачила і мені то розповіла. Пролізти неможливо - між деревами 15 см! Їду коли буде гарна погода чистити ліс від загущення. :)

Яблука

Кожного дня падає дощ і кожного дня падають яблука. Треба з них щось почати робити бо шкода. Продавати якось не цікаво - краще зроблю собі сушку, сік чи варення на зиму.

Щириця

На днях їздив на екскурсію. Межи іншим знайшов біля озера щирицю звичайну. Просто повитягував з землі декілька рослинок, загорнув в листя хріну і так привіз до Львова. Вдома поставив у воду, а зранку посадив у землю, біля лободи. Амарант взагалі значить той що не вмирає - кажуть рослина не вяне декілька місяців, може вона не прийнялась, а такий бадьорий вигляд має через цю свою властивість - життя покаже.

Нижче фото одного з видів амаранту який ви напевне зустрічали, а ще є така ж рослина як і на першому фото тільки бурячкового кольору.

Пише що на смак як шпинат - отже в мене вже друга дика шпинатна рослина. :)




Трішки про нього з вікіпедії:

Распространение и экология

Амарант происходит из Южной Америки, где растёт наибольшее количество его видов, разновидностей и форм. Оттуда он был завезён в Северную Америку, Индию и другие места. Вторичным центром формообразования стали Северная Индия и Китай, где в настоящее время обитает множество видов амаранта.

Испанцы завезли семена амаранта в Европу, где его стали выращивать вначале как декоративное растение, а с XVIII века — возделывать как крупяную и кормовую культуру; при этом виды амаранта часто переопылялись, теряли ценные свойства и засоряли плодородные земли.

В России амарант появился во второй половине XIX века и сразу стал считаться злостнымсорняком.

Значение и применение

Амарант в течение 8 тысяч лет был одной из основных зерновых культур Южной Америки и Мексики («пшеница ацтеков», «хлеб инков»), наряду с бобами и кукурузой. После испанского завоевания Америки эта культура была забыта. В Азии амарант популярен среди горных племён Индии, Пакистана, Непала и Китая как зерновая и овощная культура. Зёрна амаранта содержат до 16 % белка, 5—6 % жира, 55—62 % крахмала, пектины, микро- и макроэлементы. По содержанию лизина белок амаранта в два раза превосходит белок пшеницы. Основу жира составляют ненасыщенные жирные кислоты (олеиновая, линолевая, линоленовая); липидная фракция содержит до 10 % сквалена. Продукты из зерна амаранта вкусом и ароматом напоминают орехи; они очень питательны. Более половины белков амаранта составляют альбумины и глобулины со сбалансированным аминокислотным составом. Для крахмала амаранта характерна повышенная набухаемость, вязкость и желатинизация. Его применяют в производстве кисломолочных продуктов, кондитерских изделий, пива и в других технологиях. В листьях и стеблях амаранта обнаружено 18 стеролов. Листья содержат также витамины (В, С, Е), белки, углеводы, флавоноиды (кверцетин, трефолин, рутин), большое количество минеральных веществ. На рынках Северной и Южной Америки, Китая и стран Юго-Восточной Азии можно встретить более 30 наименований продуктов из амаранта:вермишель, макароны, чипсы, бисквиты, кексы, вафли, напитки, детское питание. Натуральные пигменты из кожуры семян придают соусам и напиткам красивый тёмный цвет и приятный вкус. Молодые листья амаранта похожи на шпинат и используются в свежем виде и для приготовления горячих блюд. В пищу используют также и высушенные листья.

Амарант имеет значение как кормовая культура — многие культурные виды годятся на зерно, выпас, зелёную подкормку и силос. Зерно амаранта — ценный корм для домашней птицы.Крупный рогатый скот и свиньи хорошо поедают зелень и силос. Силос, приготовленный из амаранта, имеет приятный яблочный запах.

Для здоровья очень полезны проростки амаранта. Проращивать его надо, регулярно, смачивая водой, чтобы он не высыхал, но имел достаточный доступ к воздуху. Проростки амаранта рекомендуются, в частности, при онкологических заболеваниях.В качестве декоративных растений культивируются четыре вида амаранта. Три из них относятся к цветочно-декоративным: амарант метельчатый (А. paniculatus), амарант печальный (A. hypochondriacus), и амарант хвостатый (A. caudatus). Один вид — амарант трёхцветный (A. tricolor) — относится к лиственно-декоративным.

В народной медицине амарант может быть интересен как источник получения биологически активных веществ — амарантина, рутина,каротиноидов.

Амарант созревает через 4-5 недель после посева, а в защищённом грунте может давать урожай круглый год. Он может расти в условиях засухи и жары и на засоленных почвах.

Комари

Дощі вроді скінчились... Від них лишилися комари, які не дають спати... Цілу ніч лізуть в лице, а також іншими способами намагаються привернути вашу увагу, щоб ви дали їм поїсти...

Вже чебрець цвіте...

Вже цвіте чебрець, можна його збирати. Колись його обпився, тепер спробував - просто супер...

Нєправільниє оси

В мене оселилися якісь неправильні оси. Всі осині гнізда які я бачив - маленькі, а це величезне! Може то через дощі - вони не літали, а сиділи вдома і будували хату :)

Чорна смородина і ше трошки

Цього року чорна смородина добре вродила. Збираю крупні смачні плоди.

Папирівка вже майже достигла - яблука починають жовтіти. Агрус вже лопається - завтра буду збирати.

Щось останнім часом світло часто відключають...

Рай для пісателя

Так я тут живу класно для письменника - ніхто не заважає. Виходиш зранку на вулицю, сідаєш на сонечку з ноутбуком, чи навіть в дощ під навісом і пишеш...

самотність і страх

За 2 роки що я тут живу поки не відчував потреби в спілкуванні, тобто в оточенні, бо я ж не сиджу лише вдома. Сусіди думають що мені сумно і нудно, але як може бути нудно коли стільки всього можна зробити...

Але от деколи буває страшно, не те щоб чогось боявся - просто неприємно, коли ввечері (вночі) виходиш на вулицю і чуєш як за парканом десь бочку тягнуть, п’яні шляються... В мене світло допізна горить, а навколо темнота... Мене здалеку видно. Не лише ж метелики світлом приваблюються... а ще ввечері постійно шумлять поїзда і якщо в хаті вже на них не звертаю уваги, то коли виходжу на вулицю - відчуваю напряг - я нічого не чую, хтось можу підійти і не зауважу. В мене все має бути під контролем. От і звичку виробив коли виходжу вимикати за собою світло, звикати до темряви, виглядати, випускати вперед собаку і лише тоді виходити самому... Маньяк якийсь просто. :) Хоча кажуть - береженого Бог береже. Та все ж надоїло... Колись любив вечорами гуляти... Зараз більше в хаті сиджу. Просто район такий. Треба або в місті або подалі від нього.

Але такі думки рідко приходять - частіше насолоджуюсь відсутністю людей, цивілізації, шуму (окрім поїздів уночі), природою, співом птахів, зоряним небом... Зоряне небо це щось - я його так давно не бачив... Коли жив у місті лише деколи піднімав голову щоб подивитися на смужку між будинками. Та й то через світло його не було видно.

Селитися як на мене краще так щоб поруч були такі ж придурки як і ти сам.

Кінчається червень

В мене тут якась пташка постійно співає і мені чомусь чується прийди - прийди...

Багато дощів випало... Слизняки повилазили. Моя псіна робить каки - а вони як справжні санітари всі сповзаються. Тільки що бачив 7 штук на 1 гмн. Фотку не робив. :)

В мене огурок виріс! Поки 1.

Ябка добре вродили а от грушок шось не видно... Чорна смородина рясно теж вродила... Сойки літають черешні жруть - гілки ламають...

В лісі починається малина. Цього року багато має бути.

Зі всієї води що мені довелося куштувати - найсмачніша та що тече в мене з колонки. Хоча вона й з осадом. Пляшка ж псує будь-яку воду. Ще подобалася вода з джерела біля сваляви. Природньо газована. І трускавецька нафтуся але не розбавлена - а така яка витікає з джерела в лісі. Ядрьона! :)

Страхи

Знову робиться лячно... Знову починають падати яблука...

Варення з рожі

 

Найулюбленіше моє варення мабуть з рожі. А які з ним пампушки...

Є декілька варіантів як його робити - мені мама розказала про більш вітамінозберігаючий - він мені сподобався: просто перетерти з цукром. І ніякої термічної обробки. 

Оновлення 27 червня

 

Це моя найбільша редиска

 Поки росло я чомусь думав що це моя меліса, хоча і листя надто крупне. Аж тільки коли почало цвісти зрозумів що то моя рута все-таки прижилася.

Кущ жасмину біля хати сперечається запахом з валер’яною. Дивно але валер’яна виграла.

А це кущі рози. Здичавілі. Колючі. Можливо замість них посаджу якусь нову. Хоча б рожу. І запаху більше і гарніша і варення люблю.

Ще фото

Це так вимахала в мене валер’яна

а це я кинув в землю трохи пшениці - за 2-3 дні проросло

ранок, сонце, тепло, природа, пташки, квіти... приємно...

а оце мій душ! :) наливаю з відра води підігрітої сонцем, відкрачую кришку і голова помита, митись можна постійно і не потрібно платити за воду. Халява :)

можна звичайно гарніше зробити але руки не доходять. Раніше мився просто з ведра, але так зручніше.

це капуста :)

а це рожа. З дитинства моє улюблене варення з неї. Зараз вона цвіте і я намагаюся де тільки бачу її заготовити собі.

1. Вона чудово пахне.

2. З неї можна робити чай. З свіжих пелюсток теж.

3. А варення... Є до речі декілька варіантів як його робити: один, це звичайно засипати цукром і переварювати, а другий, більш корисний - просто в макітрі перетерти свіжі пелюстки з цукром. Так вітаміни зберігаються. Ще додають лимонну кислоту щоб колір не пропадав.

а потім в пампушки чи булочки... смакота... Треба буде спекти собі якось...

бузина

смайлик лунарії :)

ранкова роса

Останні новини і фото

В мене з’явилася ромашка аптечна, конюшина і ... лобода! правда її мало і маленька - я більше посадив.

Снить я їсти не буду - вона мені не йде зовсім. А от подорожник, кропиву, кульбабу і бузину щодня наминаю потрохи - задля вітамінів і звикання. Кульбабу я їм як салат - вона мені на смак однакова з ним. Може зараз гіркота просто зменшилася. Бузину ще зацінив - вона нейтральний смак має. Але лише на певній ділянці стебла - нижче тверде, вище гірке - треба пробувати :) Хоча думаю що гіркота пройде при тепловій обробці.

петрушка якась дика (маленька)

а це яма з-під бузини в яку я вирішив опорожнити відро з туалету і засипати землею

а це я цибулю на зелень посадив

це стара грядка з запущеним часником

Лобода та що виросла в мене сама

кукурудза

картопля. Шкода мало посадив...

Топінамбур

морква

Петрушка - я вже й не сподівався що її побачу. Цілий ряд вижив.

ень

Топінамбур під огорожею має бути гарною завісою від чужих очей і резервним джерелом їжі. Його зелень виявляється теж можна їсти.

горох

редиска

дивно, але фасоля не вимерзла і я почав її багато де знаходити :)

капуста

ромашка

агрус файно вродив

салат

редиска

моя грядка лободи